Тема 3. ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У СІМ'Ї

(збори-семінар з вивчення, узагальнення і розповсюдження досвіду виховання)

1. Вступне слово вчителя.

2. Обговорення педагогічних ситуацій.

3. Підсумкова бесіда.

4. Вручення батькам пам'яток.

Класна кімната оформлена різноманітними виставками дитячих та родинних робіт, що розкривають інтереси і вподобання сімей, ко­трі будуть ділитися досвідом трудового виховання дітей.

На цих зборах виступають члени батьківського комітету, які шляхом різноманітних методів вивчали стан справ щодо трудового виховання дітей у класних родинах, потім окремі батьки діляться досвідом виховання любові до праці. Вступ і висновки робить учи­тель.

Вступне слово вчителя.

У вступному слові педагог акцентує увагу на тому, що кожна сім'я — це своєрідне джерельце великої народної педагогіки зі своїми традиціями, надбаннями і тільки їй притаманними фор­мами, методами і засобами виховання. Тому такі семінари спри­ятимуть збагаченню кожної родини класу кращим досвідом ви­ховання дітей.

Потім учитель представляє ті сім'ї, чий досвід став предметом вивчення у підготовці до семінару, і надає слово комусь із членів (татові, мамі, дідусеві, бабусі, брату, сестричці).

Обговорення педагогічних ситуацій.

• Восьмирічний Ігор приїхав погостювати до бабусі. Першого ж ранку, вставши з ліжка, він одягнувся, акуратно склав прости­радло й ковдру, швидко прибрав свою постіль. До цього він звик удома й легко впорався з роботою. Якось бабуся сама прибрала його по­стіль. А ще раз, запізнюючись на річку, Ігор сам попросив бабусю зробити це за нього. Незабаром стало звичним: хлопчик встає, одя­гається, снідає і йде гуляти, а прибирання залишається бабусі. Коли мати навідалася до сина, вона помітила, що Ігор не прибирає по­стіль, і нагадала йому про це. Син ласкаво попросив: «Мамусю, при­бери ти, а то мені важко. Мені тепер бабуся прибирає постіль».

Якої помилки припустилася бабуся Ігоря?

Що б ви порадили матері Ігоря?

Як ви домагаєтеся вироблення стійких навичок самообслу­говування дітей вдома?

• Другокласниця Наталка залишилася сама з молодшою сестрич­кою. Вже підійшла обідня пора, а мати не повертається. Маля по­чало плакати. Наталка вирішила сама нагодувати її обідом, хоча раніше вона ніколи цим не займалася. Пригадуючи, як робила це мама, дівчинка підігріла обід, посадила сестричку на стілець, по­ставила на стіл тарілку з супом і нагодувала Галинку.Наталка знала, що мама завжди після обіду миє посуд, і виріши­ла зробити так само. Нехай мама радіє, дивлячись на те, яка у неї хороша помічниця. Вона підігріла воду, налила її в миску, взяла мий­ку. Намагалася все робити, як мама. Рукави тільки не здогадалася закотити і, звичайно, намочила їх. Але тут увійшла мама. Стомле­на, роздратована, не розібравшись, у чому справа, вона сердито за­кричала: «Я так і знала! Треба було мені трохи затриматись, як усе пішло перевертом! Що ти зробила з платтям? Ти думаєш, що я то­бі кожен день купуватиму нове? Ти помиляєшся. Не умієш — не бе­рися не за свою справу!».

Чому Наталка не змогла успішно впоратися з миттям по­суду?

Як слід було повестися матері в цій ситуації?

Як розв'язуються такі проблеми у вашій сім'ї?

Яке ставлення до праці з самообслуговування у вашій сім'ї?

3. Підсумкова бесіда:

а) трудове виховання — основа всебічного розвитку;

 б) як вихо­вати працелюбність;

в) праця молодших школярів у сім'ї;

 г) недо­ліки і прорахунки батьків у трудовому вихованні дітей та шляхи їх подолання;

г) значення особистого прикладу батьків у трудово­му вихованні учнів.

4. Вручення батькам пам'яток.

Пам'ятка з трудового виховання дітей

• Кожного дня привчайте дітей до праці. Підберіть їм по­сильні трудові доручення і терпляче домагайтеся виконання.

• Радійте успіхам дитини, заохочуйте її трудові починання. Нехай не дратують вас невдачі. Навчіть малюка, як треба робити правильно.

• Ніколи не карайте дітей працею.

• Виховуйте у них працелюбність і повагу до праці інших особистим прикладом, намагайтеся, щоб у вас не розходилися слова і справи.

• Обов'язково розповідайте дітям про свою виробничу і гро­мадську діяльність, про працю ваших товаришів, яких вони зна­ють.

• Не залишайте поза увагою розповідь сина чи доньки про шкільні справи. Вислуховуйте їх до кінця.

• Сприяйте участі дитини у трудових справах, які проводяться у класі, школі.

• Намагайтеся самі надавати класу і школі посильну допомогу. Вона матиме позитивний вплив на дитину.

• Пам'ятайте: учитель — ваш союзник у трудовому вихованні дитини. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет.